Вже смеркає. Треба йти, Очі мружачи од відру. Буде дощ. І будеш ти Плакати. Я сльози витру. Не журись. І не мовчи. Знаєш – так воно буває... Стиснем руки, біжучи До останнього трамваю. Все, бувай. Іще колись Обігріє пальці подих. Тільки ти не оступись Там без мене вже на сходах.