укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.03.08
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-232

Откуда возьмётся ресурс, чтобы влиться в цейтнот?
Валяются всякие фантики, кроме банкнот –
что хочешь из них собирай. Хоть весёлую куклу,
которая в праздник утрат неподдельно всплакнёт.
Но так, чтобы мог подарить этой кукле Москву,
Белград, Мечтоград – здесь я всеми мозгами плыву,
как рёв грампластинки замедленной весом в акулу –
и вызов не бросишь кармическому кумовству.

Живое – оно от моллюска до братской руки
само за себя говорит, хоть груздём нареки
смешную причёску того, с кем валялся в сугробе,
храня в потаённом вазоне азалий ростки.
Вот с ним-то и прыть поспевала за вспышкой гвоздик,
когда на лугу нанизались на солнечный блик
ядрёные нотки цикадно-тамтамовой дроби…
Живое – то вам не намазанный хной снеговик.

Пестрят приглашения: лекция, брифинг, спектакль –
в какие надгробные ленты мне это сплетать?
Ночёвка у Насти, потом горнолыжная месса…
Ребятки, с бронхитом солдат ведь – и то не солдат!
Я рад бы своей установке служить, как тогда,
но вклеился взгляд в обесточенные провода.
Пускай я во сне мелодрамном припас пару песо,
но чуда хвалёной генетики нет и следа.

Последним мазком окропил бугорок на щеке,
а дело ж не в роже – в инфарктоопасном мешке.
Прольётся нештатная жёлчь на эзоповы струны –
ничем не удержишь приятеля на поводке.
Смотри, – говорили мне, – сердце не ожесточи!
А я прокололся, презрев валидол и харчи.
Сижу, ожидаю: авось перед маем и клюнут
не бройлеры, а косогорного солнца лучи.

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні