Опубліковано: 2007.04.05
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юрій Сегеда

***

Горить недописаний вірш,
Зажурливих рим поєднання.
Його не існує вже більш,
Ось літера згасла остання.

Вогонь пожирає папір,
Заповнений низками суму.
Хоча і спалив я свій твір,
Ніяк не спалю свою думу.

Вона, ніби Фенікс, жива,
Сумна, наче сива зозуля...
На аркуші знову слова,
Недавно згорілі, пишу я.
2006
© Юрій Сегеда
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4753/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives