Надія Чорноморець***Вже щедрий Спас - із яблуками й медом, І сонця жар - від хлібної ріки. Химерами виблискують зірки, Розкинувшись - над стернями - наметом. Покриті пилом трави мріють вперто, В їх снах розкішних - туляться віки, І гвалт здіймають вдосвіта граки В густій імлі, антенами підпертій. Та запалали грона - горобини, Танцює вітер жовтим листом твіст. Все більше в ніч ховаються години, Все довшає її похмурий хвіст. І в спокій Голосіївських околиць Костенко пастораль вплітає Богомолець.
|
2000 © Надія Чорноморець |