Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

Рум'яновида воскресає осінь.
Прозорить обрій, сповиває млість.
А сивий морок - неспокійний гість -
Осикам огортає ноги босі.

І спалахи найяскравіші досі -
Грибним настоєм перестиглий ліс,
Блакитним димом - десь за обрій - міст,
І сонях запізнілий при дорозі.

Хрусткого ранку неповторність юна,
Посріблені іржаво-мідні руна,
Ледь чутний подих зачепив струну...

І залишається щораз краплина світла,
Коли в шорстких садах гортає вітер
Заблукані послання у весну.
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5034/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives