Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

Дощами сіє рання тиха осінь,
Весь день - немов у буковому лісі,
І десь незримо заблукали висі,
Впливаючи то в чорноту, то в просинь.

І сонце зрідка зазирне наосліп,
Чи то сприйнять, чи передати вісті,
А в теплому зволоженому місці
Опеньки розбрелись в грайливий розсип.

Сорока лиш здіймає гвалт сварливий,
Шукає долю галасливий птах.
Завмер старезний дуб, зовсім зачах.

Бредемо лісом, снулим листом прілим,
З-під ніг повільно хлюпіт вислиза,
І скапує з ялин рясна сльоза.
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5036/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives