Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

Завіхола завіяла, накрила,
Заплутала спокушені узбіччя,
Сліпого сонця тіні мозаїчні
Смерканням каламутним захопила.

Склепінь кошлатих захолола брила,
І вершників зринаючих величчя -
Руно коштовне піднімають звично
З пухкого долу на невтримні крила.

Застиглий порух, упокірна втома,
Шорсткого скрипу нестійка луна.
Біль полохливий, пристрасть несвідома,
Бруньок смолистих вічна таїна.

Сонат могутніх не заграти вітру -
Сліди самотні, складені пюпітри....
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5039/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives