Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

Нарешті вибрались до нашого джерельця,
А значить - новий рік, і знов буя весна,
І новий злет надій, і нова далина
Розвиднюється десь - і так хвилює серце.

Та мрія з року в рік чомусь ледь-ледь плететься,
І в вогнище, як в нас, вселилась сивина.
Лиш молодь - гомінка - хоч зрідка вирина,
І радість в їх очах метеликами б‘ється.

Розмови про життя: роботу, побут, хворі,
М‘яча ніхто не взяв, під сонця промінь кволі
Підставимо свої кохані тілеса.

Ні чергових змагань, ні прапора, ні муштри.
Але зустрілись ми - щасливі й відчайдушні!
І хай живе любов, надія і краса!
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5043/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives