Надія Чорноморець***Зима до квітня бавилась снігами, І мирно спало все - в намірах далеких, А в травні - літо враз, сягає 30 спека, І плутанина в швидкоплинному буянні. Скрізь - тополиний пух, і вальс акацій ранній, Кульбабки білі, як здивовані лелеки, І цвіркунів скрізь - дзвін, закличний жабок скрекіт, І гнусу марево, немов чиєсь зітхання. Таке безмежне колосіння - буйно - трав. В перині жук розкішно зиму спочивав, Та, зголоднілий вкрай, зустрів лише осот, Бо ще картопля тихо нудиться в ріллі. Пливе туман - нестримне дихання землі, І десь на схилах розривається бузок...
|
2000 © Надія Чорноморець |