Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

То срібні весілля. Вони наздогнали і нас.
Так щиро здавалось, що часу майнуло лиш трішки.
Той ранок липневий сполоханий був і розкішний,
Він нишком замовив бентежний і сонячний вальс.

Полон той липневий без відчаю був і прикрас.
Ми десь розгубились, десь стали добріші й мудріші.
А корпус червоний, червона до нього доріжка
І думи свої передумує сивий Тарас.

Вже діти ось обрали долі власні.
Свої долають сходинки в житті.
І ритми їхні вперті і сучасні,
А ми не ті, і образи не ті.

І за прогнозом дощ короткочасний
Все губиться на листі в висоті.
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5049/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives