Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

О Господи, мені дай трохи сил,
Щоб те змінити, що я нині зможу,
Що ятрить душу і думки тривожить
І наміри всі обертає в пил.

Як жити так, щоб не зламати крил,
Летіти з вітром, бути насторожі,
Щоб з долею змиритись, щедрий Боже,
Навчи терпінню стомлених вітрил.

Дай розуму, щоб якось розібрати,
Де перейматись, де лише мовчати,
Що - сон, буття, ілюзії, реальність...

Дай мудрості усіх своїх наук -
Зміцнити волю, укріпити дух.
І врешті зрозуміть свою ментальність.
2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5059/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives