Опубліковано: 2007.04.17
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Михайло Квасов

   ХРАМ

             

На видном месте, на семи ветрах,
Поближе к звездам и поближе к Богу
Воздвигнут храм, чтоб выстоять в веках,
И чтоб к нему не заросла дорога.

И он стоит в руинах разоренья
Как древний старец с непокрытой головой,
Израненный, познавший оскверненье,
В убогом рубище, но все-таки живой.

Лишенный голоса – давно молчат звонницы,
А медь колоколов пошла на лом.
Он ослеплен, - оконных рам глазницы
Уже не светятся под мраморным челом.

Как сам Иисус  за нас он принял муки
С мольбой и верой на слепых очах,
Воздевши к Богу страждущие руки,
Он держит небо на своих плечах.

За все грехи, за наши прегрешенья,
За то, что дьявол поселился в нас
Храм молит Господа о грехоотпущеньи
И просит людям дать последний шанс.

А мы, погрязшие в грехах, беспечно
Кощунствуя без меры и стыда
Наивно думаем, что небо будет вечно
У нас над головами, как всегда.

Как короток наш век, как коротка дорога
И кто-то свыше нам намерял каждый час,
Но если только разуверимся мы в Боге,
То небо рухнет, за грехи раздавит нас!
                             
                     
2004
© Михайло Квасов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5139/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives