Опубліковано: 2007.04.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Оксана Доріченко

Барильце ніжності

В мені вже ніжності— по самі вінця,
Іще хоч крапля — і через край.
Та все кружляємо щось поодинці...
Відпий ковточок,— і, може, рай
Знайдемо поруч. Нащо блукати
Десь по далеких чужих світах?
Та знов байдужий літак – лелека
Тебе у дзьобі уносить. Жах!..
Нащо від мене ховаєш в скрині
Свого серденька тепло і сум?
Не буду рушить в твоїй царині
Душі свободу і тайних дум.
Дорогоцінну свою голівку
Схили до скелі мого плеча.
Вертай ся швидше, вертай в домівку,
Моє дурненьке мале хлопча!
2001
Київ
© Оксана Доріченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5199/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives