укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.11.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-440

Детство второе пятки уже отдавливает.
Перестают волновать анамнезы зла прадавнего.
Мишки да зайчики возвращаются в тренд
фильмопроекторных подсознательных лент.

Все уже крестятся – кукла Славик, не плачь!
Вот тебе самый отборный кабриолет с мигалкой,
мёртвый Димон – побеждённый тобой NLP-трюкач –
и фифа его, чтобы дух перевёл ты, гавкнув.
Чего тебе не хватает перед утилизацией?
Ты ж уже сам, как сто троллейбусных зайцев,
вздрючен, обкраден, санкциями обложен,
но – только пар… тёмно-пепельный пар из ножен.

Что ни работа – басни про птичий трах
перебивали молитву в ночных шатрах –
конечно, не этому, что расставил шлагбаумы:
красной ракете, что метеориты сшибала.
Только взлетишь – сразу будят. Никак, чердак
сигналит, что в кухне многосезонный бардак;
тряпка в зубах – а мозг помнит ещё, как был ясен
без цеховых и политических басен.

Рано я дожил до второго младенчества.
Фиг бы с ней, с импотенцией. Но беспомощность
верой в посмертные царства отнюдь не лечится:
здесь дело рук самих уверенно тонущих.
В роль батарейки вживутся мои ходунки –
эта игрушка уже моя до потопа!
Ибо Пьеро – по природе не Арлекин,
и смерти порой ему роли чужие подобны.

В хосписе… тьфу ты – в яслях! – назначат опекуна.
Буду молиться, чтоб он был менее мерзок, чем баба Зина.

…Кабриолет заждался – а кукла уже пьяна
банкой полусухого гемоглобина.

2020
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні