укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.12.06
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Отакезне містище новобудов


Зло чи добро? Ніщо, окрім згуби. Карлики. Хаос.
Так ось воно яке мізерне ярмо. Місто з в'язницею.
Знає ситих. Уміє боятись скупих. Терпить різницю.
І вичитує тьму хворих уяв про безсмертя чужин.

На запах журби йде сморід злоби. Аромат. Пахощі.
Зовсім лихий цей таємний  табір елітних діток.
При нестачі часу на щастя, живу з обіду до смутку.
Бридкі ліліпути, хоч і білі, кволі гестапівці старці.

У галас жадоб чую сирену успіху. Післямука, як втіха.
Гидкі підостатки, проте темні, схудлі црушниці в маньці.
Прежадні, круті ці понадчорні, збоченці в штанцях вузьких.
Гарячі червоні розвідниці тямущі в тачках з кимось.

Від блага порожній глузд байдужих.Післядостаток.
Убогі зелені спецназівці в капцях пощезли в хмарі.
Блакитні байтонці в дранцях потішили тонких бариг.
Але ж щось тут перекручує рясне бабло на смертях.

Не вірю собі. Не вірю тобі. Рухливий і жвавий прораб.
Гулівер. Вражає довіра в зневірі, якщо щось виграв.
Не зрозумієш пахощів міста, неначе своїх нещасть.
Ти лише цей день. Вільний у чільній в'язниці.

Приємні дрібниці вибрав із  блага, загорнув лише тобі.
Гидкий аромат. Тут є звідки взятися силі презирства.
Дзвінка краса санкційного дня від твоїх зневаг.
Окислений парк без листя сивий. Понурий зів’яв.

Гуртом шкварчать на рейках предовгі трясунчики.
Вивіз на секретну зустріч вертухая з неволі.
Файний вогонь у стосунках під час побачення.
Придуманий злочин не вчиняють злочинці.

Холод смороду-мороку в місті. Незрячі збирають згоринці.
Афера грає в мовчанку з усіма нужденними бідняками.
Височезні старці залазять в пожитки ошатних міщан.
Убога стужа така блискуча в темряві, ніяк не щезає.


Сучасне гето успішних тіток німе до бруду.
Поява! Чи оглух в під’їзді? Гниє і смердить передвер’я.
Зверху видно усе навколо. Бетонні коробки.
Бачу мені незнайоме смеркання вікон. Знову поява.

2020
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні