укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41682, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.01.04
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Чуття біди

Знову застряг у минулому дитинстві.
Я відпустив щасливе потойбіччя додому.
Справді, сьогодні, сміливо
вдивляюсь в речі для цирку.
Всесвітній день щастя чомусь у березні.
У березні горомони щастя грають у квача.
Вони навіть не снідають,
не обідають, не вечеряють.
Вони ловлять один одного
і передають один одному
ляпас по потилиці.

А мій день щастя чомусь щотижня в середу в цирку.
У середу до мене сходяться щасливі флюїди
і тусять в моїй кімнаті у квача.
Вони навіть не знають, що в їхніх істотах
твориться повна каша
з достовірними знаннями
про сміх та радість.
Вони ловлять один одного на емоціях
і передають один одному посмішку на обличчі.

Клоун цирку зустрів мій страх сміхом.
Я зніяковів, не треба бути скоморохом.
Де твоя ціль?  Ось так.  Твоя місія проста.
Розділити скоморохів і клоунів у цирку.
У мене сьогодні життя без цілі
щодо клоунів і скоморохів.
Команда скоморохів ігнорує
команду клоунів. Бійка шла дві години.
Ти допоможи піднятися.
Потримай білу кицю в крові.
Ця киця не піддається дресируванню.
Скоморох відмовився дресирувати тварин.
Отак неприємно вираховувати біду.
 Післязавтра завалиться мій цирк
чудес в прірву... як так, наш
цирковий сайт змінив напрям комерції.


Пилові бурі химерників коханців
хутко утворені звуками нейтрино
перехоплених потоками автівок
на розв'язках щасливих володарів смартфонів.

Трансформені подоби комерсантів
виникли між заміщеннями загадкових
просторів в каньйонах Божої річки
на багату горе-уяву гри майстрів ландшафту.

Повітряні зомбі наречених народились
первістками біди із викрадених у людей
страхів після облуд пережитих війною.

Уітменські бетмени хоробрих бурь
піднялись на хвилях ентузіастів
мислення для звільнення ароматів
зухвалого міста із внутрішніх полонів тих,
хто вирізав із  людських тіл
розстріляного відродження душі
живих істот сучасників.

Оголені ельфи старечої цноти буревію
одухотворились живою природою 
квітневого степу і втілились в запашний прах
воскреслого Дніпра в чорних печерах Лаври.

Шовкопрядні віщуни лиходіїв
у білих парсунах личинок
проговорили таємниці запаху
влади над неоновим світлом
різдвяних вулиць,
на котрих не має шовковиць.

Голоси ураганів звойованих орків
виявили енергію і силу матерії
в перетвореннях  живих істот
в хворі надсади та терплячі потуги
трансформованої свідомості одужати
з викривленим часом у зворотному напрямі.

У квартальній толоці зійшлись
до мого подвір'я домові,
вони змушені шукати захист
для мене  безхатька, рятуючись
від набутого людьми досвіду
знищення непрочитаних поетів.

Трильйони нематеріальних віртуалів
експериментують з біфуркаціями
в мережах, з інтелектами,
над моїми версіями ліричної харизми,
зберігаючи на матеріальних
носіях пам'яті втрачені правди 
вчорашньої думки, архівуючи
загублені тлумачення змісту,
вигуки моїх штучних роботів про сенс виживання.

Хмарні мавки виникли в акаунтах 
публічних аватарів, котрі інспіровані
в невидимі істоти  ностальгії 
спогадів із порушеної пам'яті
минулих коментарів про незнищенні
добрі вподобайки на каналі братів Капранових.

Сестри мої, русалки недолі,
це ж ви створюєте своїм плачем чисті джерела
живої води, а потім перисті білі тумани над вами,
то я в них розгледів спотворені душі мертвих дівчат
в Божій річці, котрі уже не бажають встигати
літати на порогах за шустрими
вбивцями-юнаками поблизу недоступної Канави.

2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні