Опубліковано: 2007.04.24
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Микола Ширяєв

Думи по-українськи

1

Ми сточимось та сточим олівці,
Аж доки дока усвідомить кожна:
Що краю, що людині, що вівці
Законом Божим нехтувать неможна.

Тож сумних сяйвіщ скошуючи плід,
Зійдуть в одне розбещені й невинні.
Так, буде жити, як живому слід,
Але ж не буде щастя Україні.

2

Той хоче в ліс, по дрова інший хоче,
Та плями глузду сяють де не де...
Та навіть Бог волів відвести очі,
До чого вас та воля доведе.

Тож прапором хітати мало вміти -
Безтямний і в багатстві, як в багні.
Бо ж вам погано, бісові ви діти,
Від властної спокуси та брехні.
2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5305/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives