укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.01.01
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

сейчас пересмотрела этот ролик из "Мулен-Ружа" где Эван МаКгрегор поет "Just don't deceive me" это было словно в другой жизни конечно еще купила кассету с треками на Петровке тогда я себя идентифицировала с поэтом я тогда и поэтом никаким не была но хотела себя идентифицировать с поэтом слушать это танго Роксаны идиотские холодные зимы
почему мне тогда в голову не пришло что в этом мире можно жить нормально а не слушать танго Роксаны и думать что я поэт
слушала танго Роксаны и думала что меня никто не понимает ни как женщину ни как поэта меня никто не понимает
потому что есть женщина есть поэт а я никто
есть женщина есть поэт а я никто и у меня нет денег
но это еще было нормально на Монмартре в 19-м веке
а я словно не жила только смотрела клиповые фильмы но с чего-то решила что родилась поэтом
просто потому что хожу в старом пальто и считаю копейки и смотрю кино про Мулен-Руж
на что ушла моя жизнь ну да сейчас я такая умная я прожила бы жизнь по-другому но у нас нет другой жизни чтобы прожить ее еще раз есть только эта
я привыкла жить каждый день так словно следующего не будет словно завтра нужно отвечать перед Творцом за то что я сделала хочется думать что я успела что-то хорошее сделать
нет я не была ни плохим человеком и не хорошим любить искусство это ведь не значит быть хорошим человеком искусство это не мы ну да приятнее любить что-то что больше нас кажется что мы больше жизни
но это просто один из потоков вливающихся в него я очень хочу научиться не бояться смерти
из-за боязни смерти я не хотела жить не видела в этом смысла я словно родилась мертвой мне пришлось долго учиться жить я не знаю чему я научилась наверное нет ничему но каждому наверное здесь есть свое место каждому есть предназначение
вот я двадцать лет назад ходила в дурацком пальто и думала что я поэт как в Серебряном веке давно никакого Серебряного века нет и непонятно зачем быть поэтом и зачем вообще быть а я слушаю это танго Роксаны и вспоминаю just don't deceive me дурацкое странное детство что там было в пари Паскаля Бог есть или нет

2022
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні