укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45031, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.06.14
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Проклятії кармазини

видом не видано слихом не слихано
як не у той бік вистелив вітер ордою
у мій замордований край Донбасу
гримиш усю пшеницю закрутив в пилюці
світ весь одхаяв порожні душу
в хуртелиці потрощив у завірюсі
в тумані болотному що світу білому зась
і ще й на все пекло вимолотив мої гнізда
в провонялих обмотках уморений козак
присів на стару могилу як на власну силу
на сивий курган відомого козака Сірка
ти чого либонь  набакир увалився
спати замордований і роздертий безхатько
а ти на вид не дурний щей чорний жупан
а хіба не видно он  таки либонь бандит
ти чого не дивишся мені в мої очі
видно відволодала тебе мати в неволі
настирливий обурятчений москаль
як тобі не видко не хочеш вдивитися
то ген там твої втікачі збиті в пилюці
е рашистська сірома он тама їй-богу
з перегризеними горлянками навкруги Дону
з видавленими злючими баньками
перепухлі нутра прищельців з Байкалу
вигнані недорізані убивці без зубів
з виїденими щоками савлучої худоби
та вовчими пащеками у розбитому селі
московські нишпорки з лантухами
вислужники з директивами смерті
заюшені кров'ю награбували цілі торби
гидкі потвори зіщулені колонізатори
роздерли і вижали неприкритий хутір
бородаті мугери знесли будівлі під ноль
ну а як обдурили людей не зачепишся
повидирали біси жандарми галайчуки
і ботами і дронами усіх злодіїв та все
ох канчуче вітре не у той бік пнешся
буря пішла золотим шляхом до Дніпра
за широку слизьку куманівську на Ізюм
не озираючись повидряпали усю дорогу
на всю халазію репетують і лютують
земля під стіною аж здригається
підскакує прозора трійчатка-люлька
джмелі відійшли виснажені з перехрестя  
наші втомлені оси стали стояти на смерть
на околиці переїзду облітають всю колію
геть нелегко даються ці останні сили
знесилено напружені нависли над ордою
чоботи поганьбили  землю на обкошеній гречці
виводять химині кури  про чуже добро
увесь мій тютюн  витоловчили в багні
аж які борзі чорти на купці як митрофани
на видноті всевидючі дрони
сім потів зганяють у всіх на виду в Україні
і всі відкриті всі про все знають

зранку завзяті кошові косарі
обкошували гречку біля річки Вовчої
у всіх на виду на війні
молодиці до них розчулились
на всі очі підняли свої дрони
клопоту не мали і тихо залягли
попід городи попід береги
схвильовані дрони і зворушені дівчата
пролітали і проспівали весь степ
аж поки молодиці не роздронили косарів
покликали косарів на бойові вечорниці
ті взяли на плечі коси пішли через міст
як видушені лимони після бойової роботи
а тут селом з висоти  якісь новії дрони
співають неймовірними трелями молодиць
дивними пахощами стелять дорогу
витіюватими рухами танцюють
над кошовими косорями
усі сили з душі виймають
усю міць тянуть із тіла
шляхетні серця виймають із пекла
вражають високими голосами
з переходами співають жіночки

подивись на мене у мій дрон
ох люблю я твою силу в тонусі
ох люблю я твої очі на морозі
ой ти можеш мене підсікти косою
ой ти можеш мене перенести через річку
ой ти можеш на моєму дроні перелетіти полем
ой ти можеш мене провести за селом
ой ти можеш збацатись зі мною де захочеш
тільки не край мені душу у розбитому місті
лише не край миле серце на березі Дону
ох люблю я твої руки незвичайні
помахай мені я над тобою
ох люблю я міцну твою шкіру в кожусі
ой ти хочеш пролетітись  збоку мене
ой ти хочеш підбивати до мене клинці
ой як я хочу віддатись заміж сьогодні
ти хочеш зі мною вгамувати
сором без уяви та уяву над соромом
тільки на моєму дроні погляд тримай
несподіваний погляд у тебе кошовий
тільки з мого дрону можу тобі скинути
оці щирі козирці 
отож тримай скидаю  тобі свої духи
ох люблю твоє волочіння за мною
ох люблю тебе у твоєму у всьому


молодиці Ірині прийшлось оживитись
коли в лісовій пітьмі
привиділись горби ніби нові могили
ти вгомони стовікові сили свої
коло розривів що розбомбили вороги
потрощили золоті стовби
тихо помолились з дітьми  
щоб довго прожити і потім спочити
щосили побігли отими ровами
схопились від дичини в розбитій хатині
котру городили діди в чотири сокири
потім від жорстокої огиди
кріпко збили собі міцні ноги
випросили в совинної низини поживи
згодом довилось розкрилитись до горобини
вкосити комиші в долині розмитої річки
сіно повиносити  з комори
пройшли по звіриннику коло хати
сіли на ослін і поїли хліб
із свининою в звіриннику
випили соколинної води з цитриною
тут добра година їзди
до осикової долини Фросини
там діди втопили свої чотири сокири
коли уловили звірину що вигонила скотину
повигонити б  цих злих орлів
з місцини до вимитих пісків
золотої річки котра біжить
із щилини з світлиною в болоті
по волозі під кольоровою вільхою
згодом в ночі дзвони подзвонили
під медоносним липовим цвітом
цілі рої бджілок і зграя горобців
по рівнині виросло повно ожини
коло ліщини високий сосновий ліс
молодиці походили в літній
сивизні ночі до молодої шипшини
по чистій воді вниз до синьої річки  
дві біло-чорні сороки вилетіли
з осики ніби  виявили лисиць вдовиці
в обох посивіли молоді хлопці
молодий місяць відсік білі роги горлиці
коли б стільки сили до рідних доріг
в очах любові стільки ще треба крові
подивись який рікісний вид
з висоти дронів обрій у сонці

2025
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні