Авторський переклад з російської


* * *

Сиджу нерухомо та спостерігаю,
Як сонце яскраве безпомічно тоне,
Як чайки, зібравшись в схвильовану зграю,
Над хвилями мчать у одвічній погоні.

У рухах – шаленство та й нетерпіння,
У вигуках – сум, але й радість раптова,
У зльоті – тривога, порив – у падінні,
А разом – із відчаєм щастя шматкове.

Пронизує душу завзята їх жалоба,
Співучасті просять мисливці білясті.
Гойдається небо… Гойдається палуба..
Та де ж мені взяти без відчаю щастя?

Невтомно несеться за здобиччю зграя;
І радість, і сум в цій нестримній погоні…
А я в нерухомості спостерігаю,
Як сонце яскраве безпомічно тоне.

-------------------------------------------------

* * *

Сижу без движения и наблюдаю,
Как яркое солнце беспомощно тонет,
Как чайки сумбурной взволнованной стаей
Над во́лнами мчатся в извечной погоне.

В движеньях неистовство и нетерпение,
В их возгласах скорбь, но и радость случайная,
Во взлёте – тревога, в паденьи – стремление,
А вместе – мятежное счастье отчаянья.

И душу пронзает их тонкая жалоба,
И просит ответа, и просит участия.
Качается небо... Качается палуба...
Но где мне им взять без отчаянья счастья?

Без устали мчит за добычею стая;
И радость, и скорбь в этой страстной погоне...
А я без движенья сижу, наблюдая,
Как яркое солнце беспомощно тонет.