Опубліковано: 2007.05.10
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Баранова

себе, с грустью, посвящается

"Плюшевый мишутка шел войною прямо на Берлин..."
А мой плюшевый мишка устал умирать,
у него появились живые дела.
Батарейка не греет чужую кровать.
У горелых идей облетает зола.

А мой плюшевый мишка молчит в темноте.
От игрушечной шерсти запахло дымком.
Тот же стол.
Та же Янка.
Все те - и не те.
А привычку летать - засушить на потом.

Засучить рукава.
Перевымыть бельё.
Перепрятать еду, чтоб сосед не догрыз.
А мой плюшевый мишка опять за своё.
Ему слишком противно сообщество крыс.

А мой плюшевый мишка - свирепый медведь:
из фальшивых клыков и прозрачной души.
Он опять разделяет на "сметь" и "не сметь".
Он опять подставляет себя под ушиб.
2007
© Євгенія Баранова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5687/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives