Опубліковано: 2007.05.13
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олена Раскіна

***


Дом, как корабль, готовый отплыть.
Время прощаться у трапа.
Мне на вокзале наскучило жить –
Легче брести по этапу.

Цепью словесной к себе приковать,
Не дожидаясь прощанья,
Тех, кто уверен, что чуду под стать
Только восторг ожиданья.

Только известно – от встреч и разлук
Лица становятся жестче.
Слова не вымолвить, только испуг
Крылья по ветру полощет.

Мне здесь тебе никогда не сказать
То, что сказать обещала.
В шуме колес легче плакать и лгать –
Правды мучительно мало.

Так что не жди непредвиденных слов –
Их все равно не случится.
Лучше отчалим от берегов
Нашей судьбы и столицы.

2006
© Олена Раскіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5734/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives