Опубліковано: 2007.05.14
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

Ігорю Жуку
      
- Адаме, слухай, знов марудиш світом.
Ребро вціліло і завжди з тобою.
Тепер ось знову – з примхою якою?
Суцільний рай тут, безкінечне літо.

Із глини ту, чому згадав привітно?
Вже не здається грубою і злою?
Жарка, п’янка, із шиєю тонкою...
Просяяло чоло і так розквітло...

- Для чого, Єво, яблуко оте?
Росло собі і далі хай росте,
Не слухала б ти, краще, того змія.

Застряло в горлі – далі не пішло...
Яке добро те і яке те зло?
Збагнула щось? А я не розумію...
2006
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5737/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives