Надія Чорноморець***Ігорю Жуку
Газет не читаю. Таки не витримують нерви.
Із гасел нових найзвитяжніше – схоже – "не так!"
Швидких обіцянок накидати кожен мастак.
І сорок бажаючих в кріслі посидіти мером.
Об’єднання й блоки, і партії-пенсіонери.
Від райдужних яток не сила, а сіра пітьма.
І хто вже за п’ятим – не знаєш, та й сенсу нема.
Й бандити із тюрмами порозбиралися, певне.
Послухай – "За нами!" Все сваряться, чубляться. Кличуть:
- Лежати та думати, втупившись в стелю, не личить!
Усі до землі. От і маємо те, що ми маєм.
З мізків кучерявих дзвенить одиноко струна.
Дніпро ще не скрес. Та розквітнемо згодом розмаєм.
Не вічно ж сніжками жбурлятиме в очі весна...
|
2005 © Надія Чорноморець |
