Опубліковано: 2007.05.15
Поетичний розділ: Переклади

Надія Чорноморець

Осяяння... (Un feu distinct…)

Поль Валері
 

Осяяння прокинулось в мені –
Та я тверезо світ спостерігаю.
Буття живе в мені лише вві сні,
Лиш подумки кохаю і страждаю.

Примарами вночі проходять дні,
Коли нещасть сувій безладно чорний,
Опісля перших хвиль гнітючих снів
Поволі світ стає легкий і повний.

Лише відлуння від чужих утіх
Мені лишають мертві тріпотіння.
Зривається в мені мій власний сміх
Як в раковині – моря бурмотіння.

Вагання надмір з подивом ловлю:
Існую, марю, тану, сплю, не сплю?
2006
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5757/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives