Опубліковано: 2007.05.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенiя Чупрiна

***

Перерыта душа, как комод,
не задвинуты ящики.
Мой хозяин уехал -
рубашку погладил,
и понятен исход.
Словно юркие ящерки,
по сердцу помехи
бегут, как по радио.
Я терплю, я сильна,
но здоровья не хватит,
чтоб вынести
эти ночи без сна,
в запредельность в халате
одинокие вылазки.
И никто не придет,
и никто не раскается,
и не скажет, чтоб плакали:
"Будем друзьями!".
Перерыта душа, как комод,
и рубашка валяется,
словно белого ангела
бьют сапогами.
2007
© Євгенiя Чупрiна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5880/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives