укр       рус
Авторiв: 246, творiв: 13606, mp3: 219  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2007.05.23

Ігор Юзов

дороги Афгана

юзов
С пожелтевшего фото улыбался Серега,
Возле рамки в стакане 100 грамм и конечно же хлеб,
19 годков пацану это вовсе не много,
И еще 19 с тех пор, как его больше нет.

За рекой, в чужих скалах, водили мы с ним караваны,
Пыль скрипит на зубах, да усталость в отекших плечах,
День и ночь на колесах, в горах по дорогам Афгана,
А родительский дом да соседка Танюха во снах.

Припев:
Седые дороги Афгана, в горах и ущельях,
Сквозь стужу и зной пробивается наш караван.
Какой-то мудрец сказал, что время все лечит,
Быть может и лечит, да шрамы остались от ран.
Да, лечит, но все-таки ноют шрамы от ран.
Да, лечит, но кровоточат шрамы от ран.

Мне опять не уснуть, снова я возвращаюсь в тот вечер,
Когда факелом вспыхнул в колонне Серегин Камаз,
Раскаленным свинцом и раскатами адского грома,
Разом ожили скалы, смерть посылая на нас.

Я Серегу тащил под разбитый каркас БТРа,
Размокая, чернели бинты у него на груди,
Он пытался мне что-то сказать, боль превозмогая,
Я к нему наклонившись, услышал, Санек, уходи.

Прекратилась стрельба, стихли взрывы, развеялась копоть,
И вертушка зависла над нами, как стрекоза,
Расчищая дорогу, собрали двухсотых, трехсотых,
В горле ком, когда закрывал я Сереге глаза.

Годы шли, постепенно стирая из памяти краски,
Но из многих картинок стоит пред глазами одна,
Где несу на руках я солдата в бинтах и без каски,
Он погиб, чтоб свободно жила чужая страна.
2007
АРК
© Ігор Юзов
© музика: Ігор Юзов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні