укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.04
Роздрукувати твір

Наталя Забіла

ПО ГОРІХИ (Цикл «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА»)

Шерехате і ворсисте,
та розлоге, та густе
зап’яло ліщину листя,
мов убрання золоте.

А під листям тихо-тихо
на тоненьких гілочках
причаїлися горіхи
у зелених кожушках.

Ой, горіхи! Не сховатись,
хоронись не хоронись,
як наскочим ми, малята,
в мовчазний осінній ліс!

Затремтить ліщина сміхом,
різнобарвно зацвіте...
не сховаються горіхи
попід листя золоте!

— Ой, поглянь, які хороші!
Та усе по два, по три!
Лесь — у шапку... Майя — в кошик...
От привілля дітворі!

Юра тягне повну торбу,
Тася в пелену збира...
Сонце тихо суне вгору.
Вже й обідати пора!

От малеча вся зійшлася,
повні кошики в руках.
Тільки де ж це наша Яся,
метушлива та метка?

Зоховавшися під гілку,
у густім чагарнику,
Яся дивиться на білку,
що мелькає на дубку.

Яся стиха ледве диха;
ворухнутися — біда!..
А звірок гризе горіхи,
ще й шкарлупку викида.

Стриб на гілку, вигне спинку,
розкошлатить довгий хвіст,
та з ліщинки — на ліщинку,
та з-під листячка — під лист!

І така ж мала та спритна,
та забавна, та прудка!..
Час минає непомітно —
все б дивилась на звірка!

Тільки чути — кличуть Ясю.
Підвелася — білка стриб!
Вмить метнулась, подалася
в лісовий зелений глиб.

А до Ясі діти з сміхом:
— Що ж ти, Ясочко, сама?
Ну, а де ж твої горіхи?
А горіхів і нема!..

— Ах ти ж, білко — сіра спинко!
Що ж ти Ясю підвела?
Через тебе цю торбинку
я порожню принесла!

Та не журиться маленька,
бо у неї друзі є:
кожен з них горіхів жменьку
нашій Ясочці дає!

1932
© Наталя Забіла
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні