Опубліковано: 2006.10.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юлія Броварна

***

* * *
...По ком не смолкая звонит тишина
(К.Реуцкий)


По ком не смолкая звонит тишина,
Тот вышел из дома в четыре ноль пять
И чтоб немоту свою не расплескать,
Стремительно бросился к небу бежать.
Чем дальше бежал, тем сильней вышина
Его прижимала к вечерней звезде,
И ноги его успевали везде,
И ск о_о_о рые мчались за ним поезда.
И женщины: мать, и сестра, и жена
Украдкой крестили его со спины...
Но мы, – те, по ком зазвонит тишина,
Лишь ей остаёмся навеки верны.

...Где неизречённые обнажены
До самой таинственной сути слова,
Внутри у него задрожит тетива,
И станет глазам просветлённым видна,
И станет пределом его мастерства
Поэзия тишины.



2006
© Юлія Броварна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/614/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives