Опубліковано: 2007.06.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євген Столітенко

ТУМАН

Язык тумана слизывал
Осенних слов пейзажи
С губ города. Записывал –
Мне каждый миг был важен

Боялся – не запомню я
Как бродит одиноко
По улицам симфония
Дождём звенящих окон

Всё исчезало в облаке
Слетевшем на прогулку
И растворялись облики
Знакомых переулков

И двигался наощупь я
К незримому истоку
Где на бумаге площади
Домов стирались строки

Где вечность – медный памятник
Расплавилась в эпоху
А время – сердца маятник
В груди считало вдохи

Что дымом настоящего
Пыл лёгких обжигали
Там дни с проворством ящериц
В былое убегали

А утром видел отданный
Воспоминаний хвостик
Вокруг погода Лондона
Мои ломила кости

И смогом мегаполиса
Унынье окатило
Окутало околицы
В руках неся кадило

Виденье, изваяние
Осеннего обмана
Очей очарование –
На языке тумана
2003
© Євген Столітенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6283/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives