Опубліковано: 2007.06.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Костянтин Реуцький

"...или же всё-таки ложно?"...

"...или же всё-таки ложно?" - спрашиваю у Шивы.
И предощущая ответ, очи прячутся обречённо
в окно, где в ошейнике "Больфо" гуляет юноша вшивый,
ищет в траве каштаны и в зоб кладёт непрочтёнными.

Деревья стоят смиренно. Мерцает листва, догорая.
Сглатывая улыбки, пассажиры бормочут о Бродском...
"Мы радуемся как дети, когда кто-нибудь умирает..."-
я молча жую свою думу горькую и сиротскую.

Спускается за своей Эвридикой в пустое метро Дж. Леннон,
протяжно кашляет Кербер, поперхнувшийся медным жетоном...

На площади плещется митинг. Становлюсь на оба колена:
"Примите меня в офицеры Святого Господнего Стона".
2003
Будапешт
© Костянтин Реуцький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6323/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives