Опубліковано: 2007.06.25
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Олександр Різник

***

Що робити, коли ТИ – давно вже не ТИ?
Що робити, коли МИ – лише змеркла тінь від ВОНИ?
Куда подітися, коли ЇМ колись набридне навіть отак – змеркло - тінитися?
Розчинитися у глевкій водоверті всевидющого ВИ?
Тішитися метушливим полум’ям згасаючого Я?
Чи удати вселенський вихор,  
Що прикинувся знаком запитання
На кашкетику блазня?
2007

Версію цього вірша російською мовою див. за адресою: http://www.poezia.ru/article.php?sid=38394

© Олександр Різник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6512/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives