Опубліковано: 2007.06.27
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Ученик утопающий

Однажды вызвонив задачу,
Живем в ненастном мире, где
Нельзя прийти к Тебе иначе,
Чем босиком и по воде.

Молчат и жмутся очевидцы,
Усилия уходят в прах:
Никак на деле не случится,
Что было просто на словах.

Оно впилось в подушек перья,
Оно впиталось в кровь и плоть —
От изощренного неверья,
Прошу, спаси меня, Господь.

На лист бумаги мгла напала,
Горит светильник в сорок свеч,
Не получается нимало
Житейским морем пренебречь.

И дело тут не в знаньи брода.
И как признаться летуну:
Еще и не ступив на воду,
Сколь неподдельно я тону.
2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6537/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives