Опубліковано: 2007.07.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Кабанов

***

* * * *

Вот дождь идет и вскоре станет ливнем,
наверняка завидует ему
Безногий мальчик в кресле инвалидном,
в небесную глядящий бахрому.

А может быть, ему и ливня мало,
нет зависти, а только боль и страх?
И автор врет, как это с ним бывало
под рюмочку в лирических стихах?

Вот отвернешься, и речной вокзальчик
тебя укроет от иной воды.
И думаешь: а все же, был ли мальчик?
А мальчик думает: а все же, был ли ты?

2007
© Олександр Кабанов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6635/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives