Опубліковано: 2007.07.20
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Марина Генчикмахер

О первом псалме Давида

В. К.

«Потому, что молчание золото...»
А. Галич

Бестолковые мы муравьи,
Что в Москве, что в Техасе!
Как нам хочется петь о любви,
Позабыв о заразе,
Как не хочется лезть в дребедень,
В эти склоки и дрязги,
Где сгущается черная тень
Из прадедовской сказки...
Мы обходим и зданье суда
В равнодушии строгом,
Мы поэты, и нам не сюда,
Мы поем о высоком!
Мы не судим, кто прав, кто не прав -
Взор нас чист и кристален.
Но бессмертный, как смерть, Голиаф
За спиной, как хозяин.
И бессменно сидит по судам
Его серая свита,
Перед нею стоит Мандельштам
Щуплый отпрыск Давида;
Вот он слово кладет на весы,
Беззащитный и хрупкий...
А хозяин смеется в усы
И сосет свою трубку...

2007
Los Angeles
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6720/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives