Опубліковано: 2007.07.24
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Вiкторiя Тищенко

О, с детства я боялась плагиата!

О, с детства я боялась плагиата!
Хотела быть оригинальной... Что же?
Как Панночка, ладони обжигаю
о свечи строк чужих, ко мне забредших.

И в том-то штука вся: не начиталась,
сначала написала, а потом
за книги принялась; образованьем
решила я заняться, так сказать.
Мои стихи! Кого в них только нет:
Есенин, Бэкон,
Васильев Павел, Пушкин Александр,
и даже Новиков – поэт любимый,
хотя он бард, к тому же уголовный.

Но вы, аорты скудные, смеетесь:
ну что ж у гениальной у тебя
с великими – сплошные переклички?
У нас, никчемных, в строфах бесхребетных
нет разума – лишь недоразуменья:
зато и не бывает совпадений.

А потому так пишете, что внуки
не обожгут о ваши строки руки!
2007
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6744/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives