Опубліковано: 2007.07.27
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Наталія Медведєва

***

Дождь дрожал на мокрых крышах,
барабанил по стеклу…,
и над городом притихшим
ветер нёс печаль свою.
Незнакомый, как воскресший,
над промокшей мостовой,
месяц, робкий и нездешний,
засиял, как лик святой…

Он, не зная лучше дела,
- человек, который жив,
душа спасённая и тело, -
стоял «над пропастью во ржи»…
Не буянил, не молился,
улыбался и молчал:
он сегодня… не женился…!
Он из ЗАГСа убежал…!
2005
© Наталія Медведєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6784/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives