укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.08.01
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-413

Брат - это брат. Для меня это - Вовка из Ровно.
Правда, сейчас он лишь лыбится из-за бугра.
Как для него слово "брат" - это сказано скромно:
пятки чесались и зубы болели синхронно!
Отчим всё понял и сделал мне братом чмура.

С этой минуты душа озверела до течки:
с песенкой "выйду на улицу - брата нема"
нервными пальцами шарю в немытой аптечке,
и гормональная вязь не находит местечка
в жилах, в поникшем саду, в мемуарных томах.

Я не мудрец - я могу быть рекордно неправым,
корчась от родственной связи с дешёвым хамлом,
только слезу утаить под прозрачным забралом
может не всякий архангел с магнитным астралом;
что уж парнишке выпячивать жалкий апломб?

Юность пантерой скреблась о закрытую дверь, но
тупо прошла под будильник: туп-туп да гуп-гуп.
Вовка моё раздражение понял неверно:
он-то детей обожал - даже ватой с портвейном
смазывал им от простуды окружности губ.

Вовке прекрасно. Сегодня он - западный штунда:
цивилизованный, в галстуке цвета пшена...
Молодость наша - одна затяжная секунда.
Это - и твист, и кадриль без контакта с корундом;
как показала статистика, грош им цена.

Вырос давно психопат мой единоутробный -
обматерел, как разбухший пластинчатый гриб.
Смерть - это что? Вот рождение бесповоротно!
Да и меня просто так не тянуло бы в Ровно
в братской могиле любовный искать манускрипт.

Ради развязки позволю себе понахальничать:
если совру, ты по роже мне сразу влепи.
Хоть проверяй паспорта, но мы с Вовкой - Михалычи.
как ни смешно, но мы с Глущенко тоже Михалычи.
Даже с Кабановым мы - Боже правый! - Михалычи...
Нет же - приветствуй Геннадьевича и люби.

2004

Стихотворение было написано тогда, когда я со своим младшеньким (маминым сыном от второго брака) был в капитальной ссоре. Помирила нас... покупка компьютера в 2005 году!

© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні