Опубліковано: 2007.08.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Іра Цілик

о взрослом

Детство пахнет жженым сахаром
Самодельных леденцов.
Было ухово и ахово
Мир ощупывать лицом.
Время жирными объедками
Липло в щедрые комки.
Были синими и едкими
Луговые васильки.
Большерото и непуганно
Смех захлебывался так,
Что в зрачках лучистых пуговок
Замирала пустота.
Я отнюдь не рефлексирую
По слюнявчикам моим.
Но взрослению пассивному
Не сопутствует наив.
Стали пресными и плоскими
Бытовые чудеса,
Равномерными полосками
Трудобудни обтесав.
Все советуют невеститься,
Мол, давай ка ты плодись,
Сохраняя равновесие,
Жизнь пиши на жесткий диск,
И гляди – начнешь с нуля ее…
Но, как раньше, наобум,
Рвется дураковаляние,
Форматируя судьбу.
Ни протеста в нем, ни страха, но
Чудеса теперь не те.
Терпко пахнет жженым сахаром
Мир потерянных детей.

2007
Киев
© Іра Цілик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7064/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives