Біля Довбуша скелі, що в небо стримить, Ти на мить зупинись, на одну лише мить, Подивись, як з-під неї вода витіка — То є наше життя, а не просто ріка.
Зачерпни у долоню святої води — І вона захистить від тривог і біди. Як залишиться трошки в долонці на дні, Ти цієї води принеси і мені.