Опубліковано: 2007.08.15
Поетичний розділ: Філософська лірика

Тетяна Аінова

ИГРЫ СВЕТА

автор музыки Ирина Шахрай
Когда я гашу свечу,
  мне светят твои глаза.
И я мерцаю в ответ
  родинками на теле.
Тогда уже всё равно –
  ты рядом со мной или за
две тысячи толстых стен от моей постели.

Тяжёлый дневной фонарь
  заброшен за край земли.
И спущены с облаков
  невесомые сходни –
чтоб те, чьё зренье мудрей, наблюдать могли
в замочные скважины звёзд
  чудеса Господни.

Когда сквозь померкший свет
  свечи на смертном одре
проявится свет иной золотым сияньем,
он выжжет нашу любовь –
  за привкус приставки «пре»,
за то, что она была
  иногда деяньем.
1997
© Тетяна Аінова
© музика: Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7086/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives