Опубліковано: 2007.09.06
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Гребенюк

***

* * *
Опять нагнало туч из прошлого,
нахлынул словно ливень стыд
и от воспоминанья пошлого
душа промокшая дрожит.

Казалось и стыдиться нечего,
другой бы плюнул и растер,
а я опять, понурив плечи,
иду, как Бруно, на костер.
2007
© Павло Гребенюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7315/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives