Олеся Сандига***ЛІЧИЛКА
Раз – мокрий собака.
Два – мокрий собака.
Два мокрі пси гасають поміж хрестами,
Ластяться, випрошують за поману,
А очі в них карі – як у мене.
Три – чорні ворони,
Чотири – чорні ворони.
Чотири ворони влаштували над мокрим цвинтарем
У паралельному вимірі
Галасливу вечірку.
П’ять – жінок у чорному,
Шість – жінок у чорному,
Квилять жінки у чорному по всьому цвинтарю,
Наче просяться в небо, до товарок.
Сім – білих жоржин,
Вісім – білих жоржин,
Як гірлянди згаслих галогенових лампочок.
Господи, думає цвинтар,
Коли в них скінчаться нарешті ці білі жоржини?
Дев’ять – свіжих могил.
Десять – свіжих могил –
Не впасти б.
Росте-росте цвинтар швидко,
як чуже немовля.
|
2006 © Олеся Сандига |
