укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.15
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

МИСТЕРИЯ МИТРЫ

Явленный Логос требует жертвы
тельца ли, вина, земли, -
но на заклание. Я – не первый
странник, идущий в мир
астральных истин, зовущий солнце
богом своей любви.
На спиленной мякоти Древа – кольца
Даатом безликим – сыпь
созвездий манящих и пьянящих
надеждой познать себя.
Давно истлевший в могиле пращур
мой так же горел, как я.
По сферам света, по белой пыли,
по спектрам – из ничего.
И боги явлены сердцу были,
раздаривал Эль вино,
всем изливая огонь безумный,
экватор небес сместив.
И просыпался бог Везувий
в величии светлых сил.

Священной любви была ипостась
открыта для всех людей.
Но Эра Рыб – болотная вязь
засасывает – скорей,
чем мечутся искры из жернова Митры,
чем солнце дает тепло.
И глушится оторопью молитва,
и сердце саднит мое.

Мне имя – Хесед. На левую руку
ложу этот брошенный мир.
Оум, по млечному звездному кругу
к Древа корням веди!
Пусть явленный Логос меня осудит
за наглость или за прыть.
Видение света несу вам, люди,
и дар неземной – любить.
Пусть я не первый горю прозреньем,
но мантры мои просты:
мое заблудшее поколенье,
в любви обрететесь вы!
Не преклонив ни колен, ни воли
пред вечным отцом земли,
по белому свету, по звездному полю
придете к одной любви,
в которой жизнь открывает силы,
величие, чистоту.
В которой нет пустоты могильной, -
единая божья суть.

По спектрам любви, расщепляя сознанье
на радугу долгих дней,
я к небу тропинку свою прологаю –
идите за мной смелей!
Ни жертвы, ни тайны – светло и открыто
Юпитер нам метит путь.
Как много имен… Но добро – однолико,
и мантры мои - к нему!

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні