Опубліковано: 2007.09.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Сироватський

***

Что-то случилось: запахи стали не те.
Даже бумага, ночь, корвалол, постель
пахнут негусто, вяло, как-то не так.
Будто с годами воздух водою стал.

Помнится, раньше, тысячу лет назад,
сумерки нежно меня целовали в глаза.
В ноздри упругой волною вливался дух –
на полувдохе душа просыпалась вдруг.

Пахли крепления стареньких детских лыж,
варежки мокрые пахли, пищала мышь,
снегом дышало время, судьбою, снами,
стиркою пахли руки усталой мамы.

Пахли ступени пылью, подвалы – злом;
Пах «Беломором» отцовой души излом.
Благоухала в праздники хвоя, халва,
стол накрывался, кругом шла голова.

Век коммунальный свои ароматы лил…
Слаще всего пахли завалы книг
в библиотеке той заводской общаги,
где в коридорах несло водкой, борщами.

Я, как щенок, тыкался, нос поднимал,
всякому звуку тоненько подвывал,
внюхивался по-песьи, жадно, до дрожи,
ветер душистый пил, впитывал кожей.

…Эту эпоху, ставшую солью губ,
мне уще предстояло узнать на зуб.
2004
© Віктор Сироватський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7465/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives