Опубліковано: 2007.09.22
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Сергій Негода

Свіже небо  розрізав небіжчик.

Свіже небо  розрізав небіжчик.
Грізні перса  захмарна  бабега
обізнала без сліз. Перебіжник
запобіг  безсмертям і жертвам...

Збудували взірцевий Ковчег.
На кормі  зазубрили тризубця.
І зажеврів  у серці колег
літургійний вогонь самогубця.

Накупив  собі плебс валізок,
як розгледів  переділ  Ковчега.
Тільки справді житійний візок  
не вість як підняв цей сердега.

Але певен  завжди тільки Лев,
що з дрізок не зрубати Ковчега.
Ломикаменевий рев ніжних  стерв
перетяг всіх  сердег  на стратега.

Візу довго  жебрала Єва,
і набрала наїзниць знічев’я.
Накупила зречевлені  древа,
задешево, для підчерев’я...

2007
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7545/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives