двічі на день помирає і воскресає будда із бухти аґо двічі на день полюбили його і порятували його доки на весь полігон крикнуть що будди немає
а будда – він майже є – осьдечки – майже він піною часу вкритий – тонкою – грайливою люди і риби приходять – кожне своїми припливами люди звіряйтеся з місяцем риби встаньте з колін
глянеш на цей світ – моторош глянеш на той світ – вутло води свої перестелиш двічі на вічність на полігоні неба самі лиш птахи комічні кранькають – будда є і водночас немає будди
на полігоні неба усе ще припливи й відпливи старенький нетяга місяць мовчить – не чіпайте його люди і риби смертні – будда із бухти аґо нічого про це не знає – будда щасливий