Валентин СолодовникТелеманіяВід вежі невидимі хвилі летять – З екранів нам плескають в очі. На вежі червоні вогні мерехтять В холодній прозорості ночі. Строкатість реклами, новини, плітки, Пісні від тайги та від прерій… І можна укласти в чотири рядки Хоч сто мильнооперних серій. Бучних стадіонів волання і свист. Щось знову горить, вибухає. Якийсь елегантний палкий популіст В сто-перше нам рай обіцяє. А вже телемани в полоні у снів. Прайм-тайм допили до краплинки! І на поріділі пунктири вогнів Нечутно спадають сніжинки
|
2006 © Валентин Солодовник |