Опубліковано: 2006.10.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Валентин Солодовник

Дніпро

На мінливій поверхні гойднеться тоненька тінь:
В воду дівчинка зайде і стане між хвиль і  леліточок.
Доторкнеться Дніпро до її загорілих литочок,
Перш, ніж знову омити хододний  метал турбін.

І світитиме сонце, і чайка кудись летітиме,
І фарватером спіненим йтимуть вугілля й руда.
І з високих мостів знов, неначе у пісні, синітиме
Не така вже й прозора священна його вода.
2006
© Валентин Солодовник
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/769/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives