Опубліковано: 2007.10.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Дікштейн

ЛЕТО УБЕГАЕТ

Голоса глухи, они примета:
полоса стихии трафарета.
Блеф не убеждает, мы надеждою полны!
Только урожаем на потери
тонко выражаем недоверье...
Лето убегает, не прощаясь, из страны.

    Боли головы — невинный фактор:
    то ли горе выдохнул реактор,
    то ли забивают кол на Красной у стены...
    Слава — миражам, чинам — Бастилья!
    Над сынами ржавчина насилья...
    Лето убегает, не прощаясь, из страны!

Задарма стезя! Прошу покорно,
но дурманит запах хлороформа.
Где то вальс сыграли недалекой старины...
Если ты и я уроним руки,
ветры на своя вернутся круги...
Лето убегает, не прощаясь, из страны…
1988
июль
© Григорій Дікштейн
© музика: Григорій Дікштейн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7730/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives